Міофасціальний больовий синдром 

'М'язово-фасціальний (міофасціальний) больовий синдром (МФБС) — це хронічний больовий синдром у м'язах та м'яких тканинах. Він характеризується наявністю м'язового спазму, в ділянці якого пальпуються ущільнені зони — «тригерні точки» та «щільні тяжі». МФБС є однією з найчастіших причин болю в спині, шиї та кінцівках. Він може уражати практично будь-який м'яз людського тіла.

Відповідно до Міжнародної класифікації хвороб (МКХ-10), МФБС належить до хвороб навколосуглобових тканин. Багато фахівців вважають, що майже у 90% випадків біль у спині (дорсалгія) — це саме прояв міофасціального синдрому. До факторів ризику відносять важкі фізичні перенапруження, перевантаження нетренованих м'язів, незручну робочу позу, переохолодження, протяги, а також депресію та тривогу.

Друга причина — це вертеброгенний фактор: остеохондроз та його прояви (грижа диска, спондильоз, спондилоартроз). Якщо біль у шиї (цервікалгію), біль у спині на рівні грудного відділу (торакалгію) та біль у попереку (люмбалгію) відносять до рефлекторних вертеброгенних синдромів, це означає, що причиною болю в спині вважають м'язовий спазм і запалення, а це — функціонально зворотне блокування міжхребцевих суглобів. При своєчасному лікуванні та реабілітації можна досягти значного покращення і не допустити розвитку більш складних хронічних больових синдромів — корінцевих компресійних синдромів ураження периферичної нервової системи (радикулопатій).

Патогенез та формування тригерних точок

В основі дорсалгій лежать морфофункціональні м'язово-скелетні причини. Говорячи простою мовою, внаслідок певних факторів ризику виникає м'язовий спазм, а при повторному спазмуванні формується хибне коло «біль — м'язовий спазм — біль», коли залишкове м'язове напруження стає причиною нового болю.

М'язовий спазм може бути пов'язаний із багатьма патологічними станами хребта та внутрішніх органів. Незалежно від причини, МФБС починається з локального порушення регуляції судинного тонусу в м'язах і напруження обмеженої ділянки м'яза. М'яз повністю не розслабляється, з'являються зони із залишковим навантаженням. Далі порушується кальцієвий обмін та виникає розлад мікроциркуляції. Так утворюються тригерні точки (пункти).

Тригерні точки розташовані в м'язах або сухожилках і при пальпації (промацуванні) викликають біль у віддалених ділянках. Біль може бути як локальним (у суворо визначеному місці) на ділянці підвищеного м'язового тонусу, так і відбитим (референтним) в іншу зону тіла.

Міофасціальний синдром із наявністю тригерних точок, обмеженням об'єму рухів та болем у плечі часто супроводжує захворювання плечолопаткової ділянці:

• адгезивний капсуліт («заморожене плече»);

• плечолопаткову цервікобрахіалгію;

• пошкодження обертальної (ротаторної) манжети плеча.

Етапи лікування та реабілітації

Лікування та реабілітацію пацієнтів із вертеброгенними та міофасціальними больовими синдромами необхідно проводити в гострій, підгострій та хронічній стадіях захворювання.

1. Гостра стадія

Основне завдання — зняття болю, ліквідація м'язового спазму, розвантаження хребта та нормалізація емоційного стану.

Призначають медикаментозне лікування, медикаментозні блокади, знеболювальні та розігрівальні мазі. Особливо успішною є локальна ін'єкційна терапія (фармакопунктура) у м'язово-зв'язувальні структури та безпосередньо в тригерні точки. Застосовують міорелаксанти та нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ).

Показана низькочастотна магнітотерапія та короткоімпульсна електроанальгезія (електроміостимуляція).

Для релаксації спазмованих м'язів використовують розслабляльний масаж (погладжування, легке розтирання, неглибоке розминання), а також методику постізометричної релаксації (ПІР) (розслаблення м'язів після їхнього вольового напруження).

Розвантаження хребта проводять за допомогою ортезів: комір Шанца — при болю в шиї; корсети та бандажі — при болях у поперековому відділі.

2. Підгостра стадія

Коли гострий біль вщухає, додають активніші методи терапії:

• Тракційне лікування (комп'ютерне витягнення хребта).

• Мануальну терапію (переважно м'які техніки — міофасціальний реліз тощо).

• Фізіотерапію та лікувальну гімнастику.

На цьому ж етапі проводиться навчання пацієнтів раціональному руховому режиму («школа спини»): освоєння правильного сидіння, стояння, ходьби, навичок підйому й перенесення важких предметів та виконання побутових робіт.

3. Хронічна стадія

Передбачає періодичні профілактичні курси та постійні реабілітаційні заходи для запобігання рецидивам.

Комплексний підхід у нашому центрі

У нашому центрі ми поєднуємо медикаментозне лікування з масажем та м'якими техніками мануальної терапії. Після стихання больового синдрому призначаємо текар-терапію (TECAR/TR-терапію).

Для найбільш ефективного лікування тригерних зон ми використовуємо поєднані фізіотерапевтичні методики:

• ударно-хвильову терапію (УХТ) в комбінації з текар-терапією;

• магнітотерапію разом з електроміостимуляцією.

На сьогоднішній день медицина має у своєму розпорядженні різноманітні методи для успішного лікування міофасціального больового синдрому. Для досягнення результату потрібні лише: кваліфікований лікар, своєчасне звернення пацієнта, сучасна лікувальна база, а також взаєморозуміння та щире бажання одужати.