Розрізняють чрезшкірну електростимуляцію (електроміостимуляцію) та електростимуляцію нервово-м'язового апарату.
Чрезшкірна електростимуляція — це електроімпульсна терапія струмами низької частоти на больові та рефлексогенні зони, що проводиться з метою послаблення больового синдрому і не супроводжується руховою (скорочувальною) реакцією з боку м'язів.
Розрізняють чрезшкірну електростимуляцію (електроміостимуляцію) та електростимуляцію нервово-м'язового апарату.
Чрезшкірна електростимуляція — це електроімпульсна терапія струмами низької частоти на больові та рефлексогенні зони, що проводиться з метою послаблення больового синдрому і не супроводжується руховою (скорочувальною) реакцією з боку м'язів.
Ми проводимо чрезшкірну електростимуляцію на апаратах низькочастотної терапії з використанням імпульсів різної форми (біполярні асиметричні, пилоподібні, прямокутні). Для посилення терапевтичного ефекту процедура електростимуляції поєднується з магнітотерапією та комбінується в один день з іншими методами лікування.
Нейрофізіологічний механізм («Воротна теорія болю»)
Протибольовий ефект електростимуляції пояснюється «воротною (воротнійною) теорією болю». Відповідно до неї, у задніх рогах спинного мозку міститься нейронний механізм, який діє «як ворота», що можуть регулювати потік нервових імпульсів, які надходять по периферичних нервах до мозку. Подразнення больових рецепторів — це початковий пусковий етап виникнення болю. Рецептори болю (ноцицептори) містяться в шкірі, зв'язках, м'язах та тілах хребців. Збудження, що виникло в рецепторах, передається по нервових волокнах у спинний, а потім у головний мозг.
Якщо пояснити дуже просто, необхідно знати про два типи нервових волокон, які передають потік нервових імпульсів до спинного мозку:
Волокна А — мієлінізовані товсті волокна зі швидкістю проведення збудження до 120 м/с, які проводять новий гострий біль.
Волокна С — немієлінізовані тонкі волокна зі швидкістю проведення збудження близько 1 м/с, по яких проходить старий хронічний біль.
Під час процедури електростимуляції слабка низькочастотна вібрація чинить гальмівну дію на периферичний больовий (ноцицептивний) апарат і водночас викликає подразнення (стимуляцію) швидкопровідних нервових волокон (А). Таким чином, больова імпульсація, що надходить, змінюється, відбувається її часткова деполяризація, і больовий сигнал не передається далі в центральну нервову систему. При тривалій чрезшкірній електростимуляції може також настати інактивація больової чутливості по повільнопровідних волокнах (С).
Крім того, під час електростимуляції відбувається активація нейронів антиноцицептивних (протибольових) структур мозку з виділенням у різних його ділянках ендорфінів, що призводить до гальмування больової імпульсації.
Проведення процедури
Ми використовуємо 4- та 6-канальні апарати «Міоритм». Струм до тіла пацієнта подається за допомогою металевих електродів та гідрофільних (тканинних) прокладок. Електроди розташовують уздовж хребта (паравертебрально) над проекцією корінця відповідного сегмента, а також у больових точках верхніх та нижніх кінцівок.
При встановленні параметрів процедури (сили струму та напруги) лікар керується суб'єктивними відчуттями хворих — до появи рівномірної безболісної вібрації або поколювання з вібрацією.
Процедури електростимуляції проводяться щодня протягом 10 днів, тривалість одного сеансу становить 20 хвилин.