Грижа диска — це зміщення елементів міжхребцевого диска в бік хребтового каналу.
Варіанти міжхребцевої грижі: протрузія, екструзія, пролапс, секвестрація диска.
Протрузія диска — випинання у хребтовий канал елементів фіброзного кільця міжхребцевого диска без порушення його цілісності.
Екструзія диска — варіант грижі диска, що супроводжується зміщенням у бік хребтового каналу дегенерованого фіброзного кільця та пульпозного ядра без виходу елементів останнього за межі фіброзного кільця.
Пролапс диска — випинання у хребтовий канал елементів міжхребцевого диска, що супроводжується щілиноподібними розривами фіброзного кільця та переміщенням у хребтовий канал елементів пульпозного ядра, які зберігають зв'язок із внутрідісковою частиною ядра.
Секвестрація диска — варіант грижі диска, що супроводжується розривом фіброзного кільця міжхребцевого диска, виходом у хребтовий канал пульпозного ядра або його фрагментів та ізольованим переміщенням їх по хребтовому каналу.
Характерні скарги при грижі диска:
біль у шиї та руці;
біль у попереку та нозі;
болі в спині, які з'явилися після підняття важких речей, «незграбного» руху, переохолодження.
Причина болю в спині — це насамперед запалення, набряк та порушення кровообігу в одному із сегментів хребта. Саме вони викликають виражений м'язовий спазм та больові відчуття.
При підозрі на грижу міжхребцевого диска обов'язково проводиться МРТ-дослідження.
Перший етап — медикаментозне лікування.
Основне завдання цього етапу — усунення больового синдрому. При вираженому больовому синдромі, якщо базисна терапія нестероїдними анальгетиками не подіяла, призначається медикаментозна блокада кортикостероїдними гормональними препаратами (препарат і кількість блокад підбирається індивідуально), потім на 3–5 днів обов'язково призначаємо протибольові та протизапальні препарати, сечогінні засоби, міорелаксанти, транквілізатори та антидепресанти. Медикаментозне лікування потребує зваженого індивідуального підходу. Це залежить від вираженості вертеброгенного больового синдрому та загального стану пацієнта.
Другий етап — лікувально-реабілітаційний.
На цьому етапі також використовуються анальгетики та протизапальні препарати у вигляді паравертебральних інъекцій (фармакопунктура) у больові точки вздовж хребта, міорелаксанти, хондропротектори. Лікувально-реабілітаційний комплекс включає немедикаментозні способи лікування: електроімпульсна терапія (електростимуляція), масаж і мануальна терапія, тракційна терапія (витягнення хребта) та інші фізіотерапевтичні процедури індивідуально.
Третій етап — лікувально-профілактичний курс.
Для закріплення отриманого результату проводимо 10-денний курс лікування: лікувальний масаж, мануальну терапію; фізіотерапію; комп'ютерне витягнення хребта.
Лікування часто буває тривалим. Це 2–3 курси терапії з перервою в 1–2 або 6 місяців, потім 2 рази на рік протягом 2 років. Кількість лікувальних курсів визначається індивідуально.
Ми завжди готові допомогти пацієнтам, які звернулися до нас, але при цьому не даємо порожніх обіцянок. Ми просто лікуємо — послідовно та наполегливо. Точна діагностика, реалістична оцінка стану пацієнта, взаєморозуміння між лікарем і хворим приводять до позитивного результату.
Лікування вважається ефективним, якщо ми швидко досягаємо зникнення больового синдрому. Відсутність болю значно покращує якість життя пацієнта. Міжхребцева грижа — тривала та виснажлива хвороба, тому і хворий, і лікар прагнуть прискорити одужання.
Позитивний ефект медикаментозного лікування, фізіотерапевтичних методик, масажу, мануальної терапії та витягнення хребта забезпечує сприятливий прогноз.